Так каже народна мудрість. А й справді, тема батьківщини в житті кожного народу займає одне з чільних місць. Про вірність людини рідному краю складено безліч прислів’їв та приказок: «Кожному птаху своє гніздо миле», «За рідний край життя віддай», «Луччє на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти» та багато інших.
Але зараз це питання постає по-іншому. Україна - молода країна, і тому їй притаманні риси постсоціалістичних держав: Високий рівень безробіття, не досить хороші житлові умови, інші економічні проблеми. Ці фактори змушують людину шукати кращого життя. Через це вона залишає свою батьківщину, їде за кордон. Українці є у складі населення Росії, США, Канади, Польщі, Німеччини…
Але ж як приємно прокидатися вранці на своїй рідній землі, вдихати повітря, наповнене ароматом духмяних трав, слухати веселе, мелодійне щебетання своїх пташок над своїм вікном.
За нашу батьківщину боролися у війнах, відвоювавши її з честю та гордістю за себе і з надією на те, що майбутні покоління не знехтують правом жити на цій землі.
Я впевнена, що кожен, хто залишив Україну, все одно згадує її безмежні лани та квітучі сади. І не всіх їх погнала за кордон зрада, більшість – на пошуки заробітку для прожиття, на навчання дітям… Вірю, що рідна земля не дасть прояву зраді. настане день, і всі українці повернуться в лоно своєї матері-України.