Ти пам'ятаєш ту весну?
Коли цвіли каштани.
І ми зустрілися в саду
Надія була на кохання.
Були тоді лиш ти і я,
Були ми тільки із тобою
І місяць з неба поглядав
Світив у нас над головою.
А як падала зоря
Загадували ми бажання.
Ти говорив: -що я твоя,
- що вічне буде в нас кохання
Та неправду зорі нам сказали.
Баження наші не збулись.
Чужими ми давно вже стали
І навік дороги розійшлись.
Хто в цьому винен???
Я не знаю.
Але таксамо, як тоді
Я і тепер тебе кохаю.