І нащо ночі ті безсонні
Щоб зрозуміти як люблю
І нащо літри сліз в долоні
Щоб відчувати як горю
Горю від мук через кохання
Що зливою летить з небес
І від пекельного страждання
Що душу рве, як той злий пес
Не можу з прірви я дістати
Розбите серденько своє
В чужу долоню не віддати -
Давно воно вже не живе.
Заб’ється лиш в твоїй долоньці
Що Сонця світло прикрива
Що пестить тіло рано вранці
І забирає всі слова.
