В ці хвилини, я мрію про тебе,
хочу бути з тобою разом.
На секунду забуду про себе,
стану ніжним, солодким я сном.
Буду я, твоя кішка-тигриця,
заборонений ангелом плід,
я вершки, я твоя полуниця,
покуштуй мене любий як слід.
Ти відчуєш солодкі цілунки,
моє тіло уже на тобі,
ми з тобою два подарунки,
я - тобі, а ти є мені.
Розпакуй мене любий мерщій,
бо не в силах уже я терпіти.
Я говорю : коханий ти мій,
і без тебе не можу я жити.
Почуття поміж нами горять,
ти розпалюєш їх ще сильніше.
І тіла уже наші кричать,
ми з тобою найщасливіші.
І коли зазирну до очей
твоїх щирих, і дуже коханих.
То ще декілька довгих ночей,
не зімкнемо ми наших очей.
ну треба, то треба! ну тоді тримайся там - знаю як тобі важко зараз, і буде важче ще кілька днів, хай тебе зараз зігрівають спогади наших розмов, і наші вірші, наші мрії і мої слова "ммм солодка моя, кохаю тебе..."
я знаю.. но від того тобі не легше...я не розумію чому ти себе гвалтуєш стосунками з ним, якщо вірші пишеш мені, його ж не любиш, нехочеш зним бути...для чого???
nastik відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, що можна сказати: написано доволі непогано. Хоча є збої у ритмі і римі, є граматичні/снтаксичні помилки...
Проте настрій у твору грайливий і позитивний.
Бажаю успіху у віршуванні.
nastik відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00