Я під кавою і безсонням
В твоїх зорях своєї ночі
І з миттєвим теплом на долонях
Яке досі із них кровоточить.
Розпливлася межа між днями
Ніби туш легковажної кралі
Я ганяюсь за тінню часами
І немає вже зовсім моралі.
І чомусь знову ти в моїх зорях
І чомусь знову я в твоїх ночах
Може справа в розхристаних шторах?
Їх колись мої шашлі поточать…
