І знову пропустив. Бракує вічно часу,
Затримати твій погляд на вечір у руках,
Що душу обпікає, – душі немає спасу!.. –
Я знову пропустив, що є в твоїх думках.
А ти усе чекаєш. А я все поспішаю,
Ні крихти відпочинку, ні крапельки жалю
І вкотре – без різниці! – ці вияви лишаю,
Притім не розумію, що сам себе палю…
А ти іще хвалиш. Мене! – і без покори
Усе-одно поета підносиш, мов святе…
О ні, це не вірші – математичні твори,
Де царить тільки розум, а ще, можливо, те
Що зовсім не поет. Я відтінь егоїста! –
Який і вірші прагне на вічність обректи…
Ти вірно полюбила простого романіста,
Який, на жаль, не може любити так, як ти…
31.05.2010 р.
Я відтінь егоїста! – Ви самі за мене сказали ці слова.
Правильно, до поетів , на цьому сайті дуже далеко. Їх тут практично немає, як говорять класики. А ці слова, Макієвської,заставляють задуматись: може ми всі займаємось не своєю справою?Жаль.
Богдан Стасюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є тут поети.
Але я точно не в їхньому числі
дякую за коментар )))