Задощило. Прохолода
Блукає ночами,
Натягла туман на воду
І воркує з снами.
Їм шепоче: «Це - я, осінь!
Ви ж мене чекали,
У серпневі спраглі ночі
Все на поміч звали.
А тепер знов недогода -
Вже померзли в ноги?
Чим грішити на погоду -
Звертайтесь до Бога!»
Та й Господь, певно, не знає,
Що нам справді треба -
Правди, волі в ріднім краї,
Чи журавля в небі!
Чудово перейшов з природи на політику! Доповню!
Знає Бог! То ми не знаєм,
що робити треба!
Де шукати волі, правди,
журавля із неба...
Щоб не були депутати
хижі, мов лисиці,
запихнути треба в жопу
кожному синицю!
Хай вони там виростають
розміром з журавку
і сосуть з них кров і силу,
мов гігантські п"явки!
Може тоді зрозуміють
те, що мусять знати :
Іх задача нам СЛУЖИТИ,
а не КРОВ СОСАТИ!!!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анатольєвич, за активну підтримку і прекрасний коментар!
Хоч би малую синицю, -
Але правди й волі!..
Бо візьме народ рушницю
Тай поверне долю,
Щоб у ріднім своїм краю
Жили й процвітали,
Щоб Осінньою красою
Знов на ноги стали!
Тай Господь нам допоможе,
Треба лиш хотіти, -
Поміняти владні рожі
Й далі чесно жити!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба тільки об"єднатись
Духом воєдино,
Щоби з "рожами" змагатись
В ім"я України!
Доповню!
