Знаю я, що буде колись
Дивний звук порушує спокій
Незалежне і творче обличчя
Забуває зробити пів кроку
Годі знати, що бачить всяк
Досить мені й мене
Це питання і відповідь ця
Забиває останній цвях
А настане зима і розійдуться шви
На землі зраненому тілі
Треба вірити - досить знать
Так як того хотіли
Люди і дивний світ
Будуть, а може й ні
Всюди уламки неба
Залишають мене для Тебе
..
Малювати по склу залізом
Вибивати відкриті двері
Говорити, що кожен різний
Одягаючи всім шинелі
Загубився в клубку депресій
Нами забутий день
Вже не пишуть про тебе в пресі
Знахабнілих людських ідей
А настане зима і розійдуться шви
На землі зраненому тілі
Треба вірити - досить знать
Так як того хотіли
Люди і дивний світ
Будуть, а може й ні
Всюди уламки неба
Залишають мене для Тебе
...