Все це дійсно відбувалося на сонці.
Я була там. Ви це бачили? Навряд чи!
Там, на сонці, гарно, весело і тепло.
Теплота оповиває всі думки.
Там, на сонці, чула я чарівний голос.
Я читала сонця літери на небі.
Небо тихо колихало мою пісню.
Свою пісню дарувала я йому.
Там так тепло, як між пелюстків троянди.
Я зігрілась і сміялася угору.
А згори усмішки падали на мене.
Я ловила їх і клала до душі.
Я очима відчувала м’якість неба.
Там, на сонці, я навчилася любові.
Моя шкіра поглинала теплу силу.
Я пізнала: все навколо-також я.
Там, на сонці, мої вії мали мрії.
Мої руки грали там промінням сонця.
Те проміння не спиняється ніколи.
Не воно, а я доповнюю його.
Обгортало мене сонце вічним жаром.
Я обгортки ті вплітала у волосся.
Там, на сонці, я волосся не чесала,
Та волосся не заплуталось моє.
Там, на сонці, я завдання мала певне.
Я навчилася дивитися на небо.
І про Землю небо думало зі мною.
Говорили ми і слухали тепло.
Я на сонці милувалася красою.
Дотик свій запам’ятати намагалась,
Щоб торкатися і дарувати силу,
Бути сильною і захищати всіх.
Я прошу вас, люди, грійтеся від сонця.
Я дарую вам знання про нього певні.
Хочу я, щоб знали ви красу любові,
І тому розповідаю вам усе.
Не сказала я ні крихточки неправди.
Сонце є на небі - правду я кажу вам.
Небо дійсно синє - правду я кажу вам.
Я була на сонці. Вірте. Правда це.
верни її 
