Вона була казкова і чарівна,
Та чомусь покинула його,
Вона забула те кохання,
Що раніше у її серці жило.
Вона прекрасна та така чудова,
Та так жорстоко вона карає тих,
Хто щиро й вірно її кохає,
Вона їхнє серце розриває на шматки.
Вона не вміла по справжньому кохати,
Її життя це просто море втіх,
Її життя,це серце розбивати,
І просто змушувати страждати всіх.
Вона, як янгол,і водночас демон,
Вона покута і для когось гріх,
Вона не знає, що є щастям,
І вона не знає, яким буває біль.
Вона знає, що вона йому потрібна,
Та не думає про те, щоб бути поруч з ним,
Вона не зробила свій вибір,
Вона шукає щастя в самоті.
Вона зараз з іншим час проводить,
А він сидить пише для неї вірші.
Він знає,що вона його доля,
І все пише нові рядки.