Ну що ж, перейдемо до перших днів навчання. Найважливішим питанням звичайно було поселення хоча б кудись. Оскільки прихилити голову в прекрасному сіті на і*мя Острог мені було ніде, то довелося тулитися у кімнаті моїх дитячих жахів разом з вітчимом у гуртожитку зі страшними сусідами, які колись хотіли спустити мого хом*яка в унітаз (цього я їм ніколи не пробачу). Але таких умов я витерпіти не могла, тому через два дні я перенесла свою скромну сумку з речами до моїх двох одногрупниць: юлі та Руслани. Проживали вони на той час у найвигіднішому місці, прямісінько біля забігайлівки що носила назву «Юнет», де тусувалася вся спудейська «еліта». Недоліком цього місцепроживання була передусім хазяйка : пенсіонерка дуже похилого віку, жахливо жадібна та економна. Пропустимо чудесний час відсутності гарячої води, тепла взимку та постійний пильний контроль старушенції а також конфлікти з дівчатами, що вирішили сісти мені на шию і звісити звідти ноги (списувати англійську, фонетику і граматику це ще куди не йшло, але пояснювати латинську це вже занадто!) і перейдемо до викладачів і предметів.
Найголовнішим предметом за планом повинна була бути практична англійська, проте особливої її головні шості я не помічала,марна трата часу на спроби Ендрю та Руслани народити хоча б частину речення. Я напевно дуже нехороша людина оскільки так пишу, але в цьому є доля творчої гіперболізації і напевно моєї зверхності. Пари англійської були неймовірно нудні і позбавлені для мене будь-якого сенсу.
Практична фонетика, цікаві заняття, зазубрювання дурнуватих чантів, віршів, пісень, діалогів, текстів і відтворення їх з неймовірно неприродною інтонацією.
Переписування книжки з практичної граматики і списування домашнього завдання з ключів вкінці посібника дало певні результати, принаймні тепер я знаю різницю між перфектом і контініусом.
А тепер перейдемо до найцікавішого, предметів загального спрямування та предметів безцільного спрямування, до яких відносяться історія Острозької Академії та основи Наукових Досліджень.
Історія Острозької академії напевно залишає слід у житті кожного спудея, але не про визначні діяння Кирила Лукаріаса та Василя Суразького, не про політичні погляди Василя Костянтина Острозького і не про надзвичайну щедрість великої меценатки Гальшки Острозької думають на лекціях голодні юнаки та юначки яким так хочеться сидіти на п*ятій парі і слухати підстаркувату викладачку з рудим волоссям з прізвиськом Білосніжка, що аж щось свербить аби передражнити її улюблену фразу, яку вона каже солодкаво-медовим голосочком: « У Василя Костянтина Острозького було п*ятеро синів і вони всі помеерли…» , або ж «Гальорка, я зараз до вас підійду» причому все це вимовляється з посмішкою маніячки з фільму жахів. Екзамен з цього предмету перший курс ін*язу здавав з дев*ятої ранку до дев*ятої вечора. Мені пощастило бути в останній п*ятірці, але я не нарікаю на Білосніжку, вона хороша людина, прогнала мене по всьому що можна: і по Роттердамському, і по тривіуму і квадриліуму, і по Суразькому, і по Лукаріасу, і по Гальшці і по всіх президентах, які навідували Острозьку Академію, зате поставила мені п*ятірку. Враховуючи те, як я прогулювала лекції і що з 50 балів за практичні я заробила 3 за присутність, це доволі непоганий результат.
Найнезабутнішими лекціями безумовно були лекції вельмишановного пана Академіка Івана Миколайовича Хом*яка, колишнього танцюриста, актора та самозакоханого лицеміра, який ніколи не впускав можливості познущатися з прізвищ спудеїв, їх імен і взагалі не часто знаходив будь-яку причину аби познущатися. Після кількох занять у всіх почали розвиватися параноїдальні манії переслідування і синдром штучності української мови. Цей прибацаний викладач любив ходити коридорами і підслуховувати розмови студентів аби знайти там мовленнєві помилки, або ж, Боже збав, русизми і привселюдно осоромити і познущатися потім з них на парі. Ця методика дала певні результати, напевно випускники іноземної філології Острозької Академії ніколи не вживатимуть слів «дійсно» і «перш за все».