У тихій кімнаті під назвою «сонне царство», на увесь голос мобіла горлає пісеньку Pink Floyd « Another Brick in the Wall».
— Бляааааа….ну все, встаю! Встала. Стою.
— Скільки там? Та, нуууу…? 4.50.
— І нафіга так рано вставати? Ааааа, я ж хотіла вийти на пробіжку! Ну, так! Вчорашнє печиво з його калоріями треба зганяти…
— Дибілка! І хто мене тягнув на ту каву? Приспічило! Немає сили волі! Солоденьке любить вона…бл…
— Де та ванна кімната? Очі відмовляються бачити світло!
— А, ось де ти? Дрихнеш, коханий, це ти мене спокусив. А тепер спиш солодко.
Солдатик. Голову на подушці задер, як ніби на команду: «Рівняйсь!». Видно, що майбутній лейтенант. Смішнюче моє!!!! Щааа… роздуплюся і натіскаю!
Вчора з дурі пообіцяв, що бігатимеш зі мною! Ну-ну! Щось не віриться! Так вже
солодко спиш! Думаю , що не встанеш! Не зможеш! Та, — Пацан сказав! Він добре
знає, що для мене значить - дати слово, і, що значить - його не дотримати!
Краще не провокувати! А то буде боляче! До того - обом!
Ось, двері у ванну! Вчорашній «Бьорн» вилазить боком, — Це кінець… Де той «алік» (унітаз по-нашому)?… Моя морда у дзеркалі!
— Ух ти, привіт! Ну, така, ще нічого! Як кажуть: «З пивком «пойдьоть»…!
Налапала долонею краника. — Ух, водичка холодна! Кайф! Треба вмитися! А то світ не милий! Аж дихати «темно».
Згадала як в ночі, після цього грьобаного печива сіла читати, точніше, робити вигляд!
В прозорому пінюарі, звабливо поправивши волоссячко, покусувала губенята, щоб набухли і червоніли, як маки… Ніби читаю, а сама, очиськами стріляю в широку спину свого коханого. Він же, сидить у плавках, розставивши ноги так, щоб столик з нутом помістився, вигнувся як динозавр, щось видруковує. Певне знов виграє на клавіатурі амурні листи! Переписується в клубі з «талановитими» дівчатками….Нехай бавиться хлопчик, аби тільки добре було! Як говорив один знайомий: — Чим би дитина не тішилась, лишень-би не завагітніла.
А самій так хреново на душі…В мене вперше за декілька років почалась депресія!
Захотілося дати собі цю розкіш…понити! Для розрядки! Треба ж хоч колись сумувати! Весело буде! Всі жаліють, в душу лізуть!
І тут коханий зробив те, на що я його давно провокувала… Він у мене розумаха!!!
Так ось тикає мене моє чудо носом в екран ноута, показуючи дівчинку з
шикарними сіськами і тілом…і такий захоплений…І піздец…
— Це ж Я та, ким він повинен захоплюватися….Рррррррррррр… збожеволіла… в полоні ревнощів, з почуттям своєї мізерності і відсутністю самооцінки йду у ванну. Зазвичай ми приймаємо ванну разом. Та тут така справа, що мені потрібно самій
приборкати лють і біль, ковтнути образу, що підійшла до горла!
Йду, а перед очима картинка цієї ляльки. Чесно кажучи, від неї у мене самої дух перехопило! І будь я мужиком, свербіло б мені не на жарт! Ну це таке! Житєйське!
Коротше, - психанула …
Поливаю себе теплою водичкою, дивлячись у дзеркало з мордою гордої овечки, розглядаю своє тіло. Нуууууу, мені б так, ще на розмір більші груди…і перехожі мужики ґвалтували б, напевно! Ще талію низьку і зашибісь! А в принципі, нафіг це треба?! — А це, що таке, на підборідді? Бльоа….Скільки можна! Знову
якась зараза вискочила! «Богиня», коротше кажучи. Ледве витерлася. Ненавиджу витиратися після ванної! Йду в ліжко напівмокра.
Моє кошеня обернулося, глянуло на моє розлюченні чорні очі і ,зрозумівши провину,почало лащитись, «мазюкає» мене, пестить…, а мені ще гірше в душі. Далі граю роль неприступної фурії! Гарчу до нього, а коханий не здається. Він таки вміє свого досягати…а я так просила його заставити мене ревнувати!!!!
З’їла, мала, а? Ласууууууууууня...!!!
Ласунка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ахахаххах....я слова на вітер рідко кидаю(у випадку обман во благо)...ти теж пустишку отримав(це саме той випадок)та справа не в "не хочу" а в "не можу"..ну ти сам розумієш...віртуальність- бентежна штука!та уяви що чмокаю у щічку тепленькими губусями
Ти про прозу чи взагалі? Вірші в тебе різні... Іноді вражають, бо не подібні одні на одних... Словечка проскакують, правда, деякі не літературні... Та це таке...
Ласунка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я про цю прозу!?
а нелітературні словечка...в них кайф!літературні нудні....і заїждженні!
А чому треба "нижчу талію"? Це якийсь еталон краси? Просвіти, пліз...
Ласунка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вовчик читав з моєї сторінки...тепер лінується комент залишити)))
У жінок бувають високі і низькі талії..у мене висока, що мені дуже не подобається!нема що просвічувати)))це справа смаків)))моди на типи талії поки не придумали))
Дякую, Володимир В цілому тобі як моя писанина??признавайся!
ну просто ,..ти супер!!!так тримати тільки от ревнувати не заставляй,а то свобода все таки краще
Ласунка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ревність додає особливого колориту в стосунки!без неї сумно!Маю волю...дозволяю собі багато, і коханий не проти!Приходиться заставляти ревнувати!Хочеться ж гарячих поштовхів... дяку...мені так приємні твої візити, Ангел!