Весь день вона лежала в забутті, І всю її аж тіні покривали, Йшов теплий літній дощ, його цівки, По листю весело звучали, Повільно схаменулася вона, Почала прислухатися до шуму, І довго слухала ... Вдивляючись у цю безмежну думу, І ніби мовила мені ... З розумінням вона проговорила ( Я був при тобі, вбитий, але живий) " О, як тебе любила! " Любила ти, і так як ти любити, Нікому ще не довелось! О господи! ... і це все пережити, І серце на шматочки не розбити... ©
ID: 272986 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 01.08.2011 02:45:35 © дата внесення змiн: 01.08.2011 02:45:35 автор: alex86
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie