Мовчиш?- Мовчи!
Теорію любові вчи,
Хвилини щастя ти лічи
І до мети своєї мчи.
Усі образи відпусти
І за усе ,молю, прости.
Мовчиш?- Мовчи!
Хочеш - погляд відверни,
Попереду промайни...
Услід не крикну і не зупиню
І не задумаюсь над тим, що чиню,-
Давно в душі моїй пустиня…
Вже не тривожать твої кроки,
Не завдають мені мороки.
Хоч і вступаєш на мої дороги,
Та оминаєш мого житла пороги!
Дивлюсь на тебе крізь тумани
Милуюся на твій чарівний стан,
Але не вірю я твоїм очам
Вони введуть мене в оману
Скажи, чому я їх шукаю
Сама себе завжди питаю,
І мов в безодню поринаю.