Я так давно чекала того дня,
Коли з тобою йтиму по дорозі.
І байдуже куди, хоч навмання,
Але тебе забути вже не в змозі.
Яким тернистим був цей шлях життя,
А скільки ж болю серце розривало...
Здавалося, що без мого ім"я
Вже світові сумніше б і не стало.
Та в ту хвилину появився ти,
Забрав з собою всі мої страждання.
І прикро буде нам не зберегти
Проміння щастя, вірності й кохання.
Я Бога про одне лише молю,
Щоб бути завжди поруч із тобою.
І, ставши десь босоніж на краю,
Не обпектися гіркою сльозою...
