Я бачила як в’язне останній подих літа
В мереживі липкого павутиння.
Як тягне у барліг веселки й трембіти
Зима тепло ховає під коріння…
Я бачила останній погляд…
Містом порожнім чалапають тіні,
Розклеюють скрізь оголошення жовті:
«Прийміть на роботу віхолу …
Гарантую порядність і цноту…»
Зриваю собі один аркуш…
Медитують на небо самотні дахи,
Гойдалки важко зітхають в садку…
Знов ґаздиня намастить пахучі меди
На оладочок мрій про квітучу весну.
Найсолодший собі покладу…
Я бачила як в’язне у калюжах день,
Як бездоганно вигаптовує мороз
Колишні язички і крильця хризантем….
Складає листопад останній стос…
Беру собі останню із поем…
Я бачила як в’язне моє серце у тобі…
03. 11. 2011р.
щиро Вам вдячна!!! 