Останній день збиває жовті масла
З білявого, небесного шатра.
Гуркоче вітер часто і не часто
У пустці недобитого відра.
В останній раз зелена черепиця
Хрустить як теплий, свіжий вертунець.
В останній раз розсипали корицю,
Востаннє їм загусклий холодець.
Сиджу на скелі, ложкою керую,
Дивлюсь на скелі дальноближньові
І холодець смакую і смакую,
А він тече у далі ротові.
Ще не весна. Не схоже і на зиму,
Етап цей ми назвем перехідним,
Я вже не сплю, але ще й не прокинувсь,
Я ще не був, а вже пішов у дим.
