Моя біографія починається
безліччю думок
люблю коли зливається
перший й останній рядок.
Я артист з невизначеним жанром,
я поет без думок і слів.
Зате я боєць з гострим кинжалом,
не чути іншим душі моєї спів.
Граючи на фортепіано
мені не плескають на стоячи глядачі,
за сонету придуману вночі.
Танцюючи не чарую нікого,
лиш скажу тихесенько собі:
знаю,виглядає вбого..
Мої вірші не чіпляють за душу,
але переживання,мрії та думки
вилити на аркуш мушу.
У своїх малюнках ховаю безцінну суть,
мистецько виражаючи знання,
які до інших не дійдуть..
Я не чекаю схвалення з іншої сторони,
шукаючи вихід з своєї вини.
Закресливши минуле
складаю плани на майбутнє.
Знаючи,що все це вже було
надіюся на путнє.
Я не сильна,
але сильніша ніж ви думаєте.
Я вільна,
в той час,коли ви в рабство йдете.
Я викидаю сміло те,
що ви так пильно бережете.
Я стійка,мене не зламаєш,
я не така,
якою ти мене знаєш..
На цьому моя біографія закінчується,
але є ще безліч думок.
І лише в пам*яті боязко намічується
мій новенький рядок;)