Жінка, котру я кохаю сходить
вранішнім сонцем
носить місяць у лоні своєму
соєвому
п’є зелений чай з моїми гландами
та грає зі мною хокей у першій ночі
жінка, котру я кохаю
кохає мене щовечора
у ванній ми робимо крутий пікет
під тісним тиском тіста душу
віддаємо одне одному
свої коротко тривкі невагомі душі
жінка, котру я кохаю
носить гірлянди на голові
ховає попід руками спиці
щоб в разі моєї зради
вбити мене
і посадити евкаліптове дерево
на моїй могилі
жінка, котру я кохаю
бездарно тратить життя
на мене віддаючи мені
свої груди і тіло
віддаючи мені свої засипані
оцтом і оливковим маслом губи
жінка, котру я кохаю
носить пігментні плями
і сходить червоними родимками
читає Гете і курить зі мною
бамбукові книги Гоголя
жінка, котру я кохаю
є живою натурщицею
натуральною курвою
й мізковийобщицею
та все ж навіть таку
я її все однаково кохаю
жінка, котру я кохаю
зветься Жустін
і я готовий півстоліття
чекати дощу
щоб кохати її ніжно під краплі дощу
її одну, і її груди,
сповнені молоками правди
насущної,
всеоблягаючої,
примхливої
правди.
