Я б так хотів тобі усе сказати
Як мрію, відчуваю, як живу...
Що можу я тебе одну кохати
І думку цю від себе я жену!
Бо ти не бачиш, що я відчуваю,
Для тебе я лише найкращий друг...
Душа кричить: "Тебе одну бажаю!"
А я мовчу, я не скажу це вслух...
Дев'ятий клас, англійська, все як завжди...
Волосся шовкове попереду твоє...
О ні, немає в цьому світі правди,
Якщо так серце мучиться моє!
Одного дня мені ти подзвонила
Сказала, що душа твоя в вогні!
Палким коханням серце ти собі розбила!
Й в той вечір ми залишились одні...
Тоді я вперше був з тобою наодинці.
Обтер всі сльози, заспокоїв біль.
Я не сказав, що цим ти в мому серці
На рани знову висипала сіль!
У школі бал - мене ти десь зустріла.
Через хворобу кавалер твій не піде.
Піти туди мене ти попросила,
І друг звичайно тут не підведе.
От стоїмо ми біля дому твого,
Прощаємось, така прекрасна мить
Та я ховаю трепіт серця свого,
Я тільки друг - від цього хочу вить!
Я б так хотів тобі усе сказати
Як мрію, відчуваю, як живу...
Що можу лиш тебе одну кохати
І думку цю від себе я жену!...
Роки летять - закінчується школа.
Наш випускний, прощання, плач і сміх...
І серед рідного шкільного кола
Ти найкрасивіша з дівчат усіх!
Останній танець - ніжний i прекрасний
Я не забуду тіла твого рух...
А після нього погляд твій нещасний
І ті слова: "Ти мій найкращий друг!"
Ще кілька років - я сиджу у церкві
I дівчина, яку я так люблю
Виходить заміж, ну а я не в праві
Сказати про прив'язаність свою...
Ну от і все - з тобою я прощаюсь
Дивлюся в очі і гублюсь на мить.
Ти вдячна, що я другом залишаюсь
А в мене знов палке бажання вить!
Я б так хотів тобі усе сказати
Як мрію, відчуваю, як живу...
Що можу я тебе одну кохати
І думку цю від себе я жену!...
І от кінець і болю меж немає!
Тебе ховають, ну а я все сам...
Твоя сім'я старі рядки читає
І я зникаю - я уже не там!...
"Я мрію так, щоб він сказав кохаю
Щоб приголубив, ніжно обійняв!
Та він не бачить, я це точно знаю.
Я тільки друг - він так мене прийняв..."
