Християнському святу Пасхи передують дні Страсного тижня, в які заведено згадувати останні дні земного служіння Христового, його суд, муки, смерть і поховання.
В цьому вірші - погляд на тодішні події простого послідовника учителя з Назарету. Тут присутні вульгарні вирази, що вповні відповідає походженню перших християн, присутні сумніви та малодушність, які навіть у апостолів проявилися в ті дні, присутні невідповідності текстам Евангелій.
Прошу в коментарях утриматися від конфесійних дебатів та суперечок про віровчення. Дякую.
..То, що тепер, куди іти,
як буде, що робити?
Мабуть, Іона у киті
такий же був прибитий.
Три дні я никався в садах
десь там у передмісті,
сьогодні вийшов, попри страх,
на світ, узнати вісті.
Жахливий, а не Мирний град!
І храм, і той - жахливий.
Святим ти був за пра-пра-пра-
дідів, можливо.. Вбили
тут чоловіка одного,
був вчителем від Бога.
Народ мій довго-ого-го
не знав уже такого.
Він нас добру і правді вчив.
Легка була дорога з
ним. Як учив - так жив, а чи
це - не найліпший доказ?..
..О, як зустріли тут наш чин
за кілько днів до того!
Він сяяв місяцем ясним,
що добирає сили,
коли нас люд вітав із ним.
Нам віттям шлях встелили.
О, серце моє! Жах і жаль!..
Що з дітлахом тим стане,
який нам радісно кричав:
- Осанна, цар! Осанна!
Бо далі, - о, Єрусалим!
як згадувати гірко! -
висміювали нас із ним,
наш звичай і говірку.
Він римлянам попався, від
них я утік і крився.
Аж тоді на весь білий світ
пав кров’ю повний місяць..
Всі учні, як і я, хто - де.
А римський прокуратор
його судив. І другий день,
як привселюдно стратив.
"Він мертвий" - в голові гуде.
Все втрачено. Заради
отих його ласкавих слів,
котрим він до загину
був вірним, я громаду, дім,
сім’ю.. я все покинув!
Тепер вертати до села?
До ремесла? До тата?
Минуле течія знесла.
Ні, я минуле втратив.
Без нього - хто я? Та і з ним..
Ех, соромно згадати,
як мріяли: поборим Рим,
ділили вже посади..
Тепер, без нього, хто ми є?
Чужі між своїх, секта.
Нащо зламав життє моє,
Учитель з Назарета?
Все ж, будь, надіє! Хоч жеврій!
Лихий мене не скорить!
Що кажете? Що він - живий?
не смійтеся над горем!
Воскрес? Хто його бачив? Ви?
Він нас збирає скоро?.
(3.04.2011 - 3.03.2012)
ID:
318895
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 04.03.2012 08:17:11
© дата внесення змiн: 04.03.2012 08:17:11
автор: ФедченкоВ’ячик
Вкажіть причину вашої скарги
|