Не поскуплюсь на лагідні слова
Для тих кого люблю всім серцем
Вони для мене, як усе життя
Як квітка зірвана в руках безсмертних
Коли люблю- мовчать не буду я
Не раз скажу, не раз ще нагадаю
Усім життям це покажу
Таким словам немає краю...
Мені достатньо лиш "спасибі"
І радості іскра в очах сумних
Мені, робити вас щасливими
Навіть цінніше ніж їсти хліб
Але що я? Хіба я можу
Зробити те, що може Бог
Я побіжу в садок і зрання
Руки до неба простягну
Боже, почуй слова мої численні
Від злих людей і духів їх бережи
Відкрий їм очі, ввійди у серце
А мене терпінням-вірой обійми