Сич кричав несамовито,
Сяйво місяця крізь сито
Залило промінням ложе,
Що було на казку схоже.
Струшувались срібні роси,
Розплітались вітром коси,
Вузликом в'язались долі,
Наче рвалися з неволі.
Все було і без обману,
Двоє в спалахах вулкану.
Жадібно вуста спивали
Мед кохання, ніч гойдали... 2012