Воно штучне, не заперечуйте,
Не заперечуйте, це ж між нами.
Вони також штучні, замало, правда?
Правда.. Але замало.
Вони штучні і пишуть нотатки.
Вони пишуть нотатки і замітки.
Не слухайте! Вони не насправді!
Не дивіться! Вони між нами!
Закрийте очі і вуха, відрубіть відчуття-дотики…
Тільки згадуйте, марте, думайте…
Чи завжди було так? Хто-що воно?
Бійтеся! Бійтеся страху!
«Страх – найлютіший ворог»…
Сказав хтось і зникнув від того,
А може й від іншої хворі.
Не шукайте. Кого? Навіщо?
Шукайте лиш що і до чого.
Не бійтеся їх – вони тимчасово
Вічні – лиш ви і теорії.
Смійтеся, Смійтеся з горя.
Будьте – завжди і ніколи.
Знайте: ви смертні ікони,
Бажайте: всього і нічого!
Згадайте: запахи, дотики,
Відчуття, здогадки, враження…
Згадуйте все це, створюйте!
Ваше життя – прекрасне!
