Заростає стежечка травою –
А по ній би ще іти й іти!
Без утоми, страху і без болю…
Як усе це довше зберегти?
Застеляє лід остигле плесо –
А зцілитись би прозорістю води!
Руки опустивши, ніби весла…
Як усе це довше зберегти?
Рідні, ви в дорогах віддалились…
Друзі, ви в тенетах суєти…
Дорогий, чому ми запізнились?
Як же всіх навіки зберегти?!