Я так люблю його, нічим не передать,
Він той, що на руках мене леліяв,
Лиш тато міг мене чимдуж обнять,
І лиш для доні про найкраще мріяв.
Я розповім йому про успіхи свої,
І в нього очі знов від щастя сяють,
У тата руки, справді, золоті,
Він ідеал мій, той, що не зламають.
Увечері ми сядемо удвох,
Очима мужніми подивиться на мене,
Бо вберегти мене він хоче, бачить Бог,
Від помилок страшних, бо ж це життя скажене.
Для мене він найкращий із усіх,
І по дорозі долі впевнено крокує,
Так добре з ним в кімнаті завжди сміх,
Коли мені погано –він також сумує.
Він любить серцем маму і мене,
Віддасть усе за нас, я знаю, без вагань,
Я так люблю його й лягаю на плече,
Бо справдилось одне з моїх бажань.
Він завжди поряд і мене цілує,
Я з ним нічого в світі не боюсь,
Він тато мій і я його ціную,
Найкращий, найрідніший мій татусь.
І я тримаю ту довіру, що між нами,
Десь там далеко у своїй душі,
І найсвятіше пронесу з роками,
Цим почуттям нема ніякої ціни.
І дивлячись у вічі я промовлю,
Спасибі за турботу, я скажу тобі,
За те, що виховав в мені людину добру,
За те, що ти найкращий тато у житті!!!
ID:
331578
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 19.04.2012 18:10:58
© дата внесення змiн: 19.04.2012 18:10:58
автор: Xmarunka
Вкажіть причину вашої скарги
|