Почуття... Люди наділені органами чуттів, рецепторами, які передають інформацію і наш оргінізм адаптується до всього, що відбувається довкола...
А як що на рахунок шостого чуття? (І не про інтуїцію мова.)
Всім знайоме почуття якогось переживання, коли всередині звівається ураган - тисячі маленьких голок, що приємно (особисто для мене це приємна біль) поколюють твою душу, коли тіло тремтить, голова йде обертом тільки від того, що небайдужа тобі людина поруч. Що це за відчуття? Часто люди плутають такий стан організму з почуттям кохання... А чи можна назвати такі відчуття "коханням" ? Хм... Думаю ні...захопленням, прив'язаністю, ну, максимум закоханістю...якось так, але ні в якому разі не коханням. Організм знаходиться в якомусь хаосі, нестабільному стані...Зазвичай такі переживання ведуть за собою досить плачевні наслідки [...>
А по суті, що таке Кохання? Що таке Любов? Це міфи? Заяложені казочки?
/ Любов — почуття приязності одного суб'єкта стосовно іншого./ гласить популярне джерело.
Але любити можна, та й потрібно, усе і всіх: родичів, друзів, близьких по духу людей, природу, мистецтво [...> Кохання і Любов...різні речі. Чомусь ми часто показуємо неприязнь до свого об'єкта обожнювання...
/Кохання - це короткочасне підвищення рівня дофаміну, норадреналіну, пролактину, люліберіна і оксітаціна. Малюсінька молекула фенілетиламіну (ФЕА) викликає певні відчуття: піднесений настрій, збудженість, ейфорію. Кохання з першого погляду - це в нейронах лімбічної системи відбувається насичення ФЕА. А ніжність - це ендорфіни (опіум для двох).
Ці гормони діють тільки три роки /
Нехай, нехай... Наука, частенько буває права. Але завше існує своє "але". Як пояснити такі явище, як *вічне кохання*, що проходить крізь роки і в сивій старості дві половинки залишаються одним цілим, зберігаючи при цьому ніжність, любов, взаєморозуміння, іскорку кохання?..
[...коли Ти знаходиш Своє, те що предначертане Долею...мммм...Ти відчуваєш спокій...>