Франція твого дитинства так нагадувала Болгарію мого майбутнього,
Франція твого дитинства скидалась на п’яного їжака,
була побудована, була зруйнована, була посвячена, була витрахана
політичними режимами і самими людьми,
вона наче бойова машина, наче скурена куртизанка,
проривалась крізь усі мексиканські фронти,
де на конопляних плантаціях працювали чорношкірі раби,
Болгарія мого майбутнього, Франція твого минулого,
де полісмени вбивали безневинних бомжів,
де бородаті чуваки торгували наркотиками наліво і направо,
збували ці наркотичні речовини наче напоєних енергетиками шльондр,
І зараз ця Франція горить синім полум’ям
Паризьке небо,
Ніцца запрошує усіх на літературні вечори якихось сонних наркоманів,
котрі навіть не згадують свого батька Бодлера,
батька французької поезії,
батька французького народу,
єдина дочка Франції Жанна, горіла в цьому синьому полум’ї,
За Францію таку, яку ви бачите зараз.
Франція твого дитинства скидалась на поліцейський відділок,
де всі французи курять відмінний ямайський гашиш,
Франція твого минулого скидалась на сомалійського пірата,
котрий грабує усі приватні новорічні універмаги,
Франція твого минулого скидалась на бандита з дробовиком у руках,
що розстрілює ватагу чорношкірих дітей,
та проте це була Франція твого минулого.
