Ой ви ноги, мої ноги,
Скільки ви ходили?!
Не полічені ті кроки,
Які ви зробили.
Трохи з вигляду незграбні,
Не такі спортивні,
З вами мав дороги дальні –
Асфальтні та пильні.
Все встаю на вас я зранку
До занять щоденних,
Покоряю щораз планку
Днів своїх буремних.
Ви у юні мали сили
Здати нормативи.
Ви до милої носили
Неначе на крилах.
З вами я вклякав багато,
Молився бо Бога,
Щоб в житті не пропадати
На пустих дорогах.
Квапитесь завжди до церкви,
Стояти ви взмозі,
Були стільки і не терпли
На вузькій дорозі.
25.06.2012р.
А я колись читала в "Аргументах і фактах" передвеликодні поради Алексія, то він радив краще сидіти дома на дивані з Богом в душі, ніж з хворими ногами стояти всю ніч в церкві.Та вибір за вами
С.Плекан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
