|
Жар-птиця небо синє золотить,
Яга мітлою землю прибирає,
Мов навіжений чорт один кричить,
І вечір тихо берег обгортає.
Тут відьми все купують, продають,
Грядуще скажуть за окрему плату,
І порчу наймогутнішу знімуть,
І хлопців приворожать за манати.
Яскраве сонце обрій розпекло,
Востаннє заблищало промінцями
І спати на хмаринку десь пішло,
Блукаючи небесними шляхами.
Дівчина вже близесенько була,
Ще кілька кроків треба подолати,
Щоб навкруги спільнота вся гула,
Щоб серед відьом добре погуляти.
Прийшла, побачила сей карнавал
І здивувалась – вперше бо бувала
На святі, де кружляв відьомський бал,
Де нечисть різна маскарад справляла.
Пішла гуляти серед чаклунів,
Чаклунок, мавок, чула теревені,
Уздріла тут старих лісовиків,
Одягнених у сорочки зелені.
Та купувала цінний талісман,
Придбала різні дивовижні зілля,
Міняла євшан-зілля на дурман,
Взяла й смачні приправи для застілля.
А поки відьмочка гуляє там,
І поки веселиться на бенкеті,
Настала вже пора дізнатись нам
Її життя, ім'я та всі секрети.
Настусею зовуть дівчину ту,
Росла вона серед лісів Полісся,
І сподобала поля ліпоту,
Любила і під сонечком погріться.
Дитиною гуляла на полях,
Зривала маки, дзвоники, волошки,
Плела віночки гарні на лугах,
До ґедзів прислухалася сторожко.
Та юність все ж у місті провела,
Серед машин, асфальту й серед пилу,
Спочатку розважалася була,
А потім жити в гаморі набридло.
ID:
347640
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 02.07.2012 12:39:52
© дата внесення змiн: 02.07.2012 12:39:52
автор: Siya
Вкажіть причину вашої скарги
|
