Казав, що серце розіб'ється!
І всі стоять, а він сміється.
До вуха усмішка дістала,
Хіба ти це Мала не знала?
Коли життя дає екзамен,
А відповідей ми не знаєм,
Ми тягнемо білети завжди,
Яких ніколи і не знали.
Та начебто ти і не дурна,
Та віриш всім і всьому люба.
Очам прокаженим віддалась,
У очі темні закохалась.
Тепер у тебе довгі тижні,
Попереду одні лиш злидні.
Я міг би біль цю втамувати,
Адже люблю тебе ще змалку.