Понаробляли сОбі,
Панів, князьків і королів,
В 21 столітті,
Щоби вклонятись,
Їм до ніг,
В сучаснім лихолітті.
Коли начальство,
Поміж них,
Іде з відкритим пузом,
Ніхто не встоє,
Пред таким,
Величним й гордим тузом,
Й дихнути в сторону його,
Ніхто не має права,
Бо перетворе у ніщо,
Така от, люди, справа.
Але повірте не мені,
Повірте Ви народу,
Що рівні перед Богом всі,
Любих мастей і роду.
