Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: noisyZ: Не вірю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 18.08.2012 - 14:38
Ми власну долю здобуваємІ кожен вибір робить свій. Згоден з Вами! ДО ГЛИБИН РОЗУМУ Я не оправдуюсь нітрохи, Сам бачу немочі свої. Та маю право міркувати, Бо дуже вже змінився світ. Земне тяжіння має силу І ми не змінимо його… Оточення не в меншій мірі Людей формує на добро. Коли Шевченко жив на світі То були Гонти, Палії, а нині – Рекет кольоровий, коричневий, Чи весь червоний нав’язує думки марні. Напевно світ увесь змінився. Занидів збляк і помілів. Неправда так людей скрутила, Що страшно жити на землі. Як можна лірику плекати, Прекрасні, ніжні почуття… Коли брутальність і насильство Тобі отруюють життя. Садка вишневого нема вже. Є дачі в кам’янім мішку, Є охорона охорони, Бо смерть загрожує всьому. І далі коси нам біліють У наймах людського гріха…. Хіба немає порятунку, Чи доля в нас така гірка? Не смієм заздрити сусідам, Бо в кожного є свій тягар. Все людство мусить зрозуміти, Що рівність лиш врятує нас. Ми мусимо здолати гордість, Признати правило Творця: Лиш праведні достойні жити – І землю успадкують до кінця! |
|
|