Від дощу намокли мешти.
Вітре, чом тобі не спиться?
Прибирає серпень рештки.
Коло печі – сонна киця.
Ранок. Дощ ще з ночі бродить
Пахне хлібом і грибами.
Так нахабно осінь ходить
Ще шаленими садами.
Ще у ластівки на крилах
Крихта мрій про літню спеку.
Осінь їй квиток купила
В путь далеку, в путь далеку.
14.08.12