Запам ятай мене, прошу, запам ятай.
Колись ще ми зустрінемось в житті.
І може вже тоді побачиш ти.
Кого ти втратив, втратив назавжди.
Запамятай, нехай приснюсь тобі.
Я хочу щоб ти марив і не знав.
Що робиться з тобою. І тоді...
Мене згадав, про мене нагадав.
Але в цей час..Мені не будеш треба ти.
Я буду вже без тебе, не одна.
Щаслива не з тобою, з ним.
Ти памятай, про мене памятай.
Я хочу, щоб себе ти проклинав.
За те що не зробив той крок.
І знав, що більше не відкрию я...
Себе, своїх бажань, тобі, свої думок.
Запамятай мене прошу запамятай.
Ятрити будуть душу спогади тобі.
Я це відчую і тоді, тебе покличу.
Я тебе прощу і знову полюблю.
Ми будем йти торкаючись небес.
Усмішками дразнити всіх людей.
Щасливі будем і тоді.
Прошу мене не забувай.
Я подарую тобі щирості думок.
Себе тобі віддам я назавжди.
І от тоді мене люби й бажай.
Інакше не получиться тобі.
А потім, коли впевнена буду.
Що ти вже мій навіки, назавжди.
Від тебе я втечу, тоді згадай.
Я боляче колись мені зробив.
