Забудь про мрії рожеві,
Про ніжність, що пишуть в книжках,
Про поцілунки квітневі,
Тримання "руки у руках".
Тремтіння від дотику тіла,
Запаморочення голови...
Бо вічність усе змінила.
Змінила просте на "ми".
Бо "ми", вже єдине ціле,
З повітрям одним на обох
Спочатку як аркуш біле,
А згодом - роман на двох.
І рік ми не перший разом,
І знаєм про кожного все.
З маленьким, хоча і стажем
Крокуємо далі усе!
Хоч знаєм що дива не буде
Як скажу піти, підеш.
Як скажеш що треба, то буде.
Якщо піду я, знайдеш.
Керовані вже розумінням,
Хоча не загсає любов.
З великим і щирим натхненням
Як б'ється в артеріях кров.
І вік ще ми бредемо разом! Долаючи підступ буття.
І стане рожевым газом.
Для когось і наше життя!
