Мені б тільки ще раз пройтись з ним осіннім парком...
Послухати в натяках майже невинних днів,
Як вітер нахабно розбурхує дим зі слів,
А він (попри все) бездоганно тримає марку!
Мені б лиш навчитись повірити в наше диво:
У нас буде Єва – маленьке крихітне ангеля...
Така сіроока, як він, і така ж принцеса, як я...
У нас буде щастя, якщо не поранять зліва
Ножі його слів… Я на мить зупиняю час:
Мені б тільки ще раз в обіймах його зітліти,
Надпити спокуси і стиха прошепотіти:
«Останіми днями HE пишеться HE про нас»!!!