Ховає погляд сонцесяйний,
Небесний блиск її очей,
Все ожива, все розцвітає,
Рясніє в темряві ночей.
І подих свіжістю дурманить,
Примхлива радість на устах,
Вона так солодко поранить,
Його життя, у тих руках!
Зігрітий ніжними словами,
Порине сліпо в забуття,
Кохає в'язень до нестями,
Їм не потрібне каяття!
В обіймах знайденого щастя,
Зільються трепетні серця,
Без горя,смутку, без нещастя,
Одне на двох, і до кінця...
