Кажуть, що пишуть твори від душі,
І ллється слово, думкою умите...
В віночки заплітаються вірші,
Лягають строфи на папір відкрито...
Не страшнії кордони-спориші
Для тіл, що поєдналися лірично...
Біда, коли бар’єр-кордон в душі,
Й бажання не танцюють романтично...
У Всесвіті жаданних сподівань
Лунає музика сердець завзято,
В душевній амплітуді коливань,
Лише в гармонії настане свято!