Так, ніби на ескізі білосніжному
Писати аквареллю почали,
На сивому, скляному снігові
Підсніжники враз ніжно зацвіли.
Де ж той художник, що рукою вмілою
Ахроматичну Зиму враз зробив
Весною, живописною, вродливою,
Із зачіскою із рудих вітрів?
А в небі з фарбами в руках
Весна гойдається щасливо.
Тут буде дощ - і синій птах
Несе туди на крилах зливу;
Тут виросте трава і зацвітуть сади -
Смарагди миттю сипляться на землю.
Торкнулись снігу - сніг замів сліди,
І все зробилося кругом зелене.
Рубінами на смарагдовім тлі
Пелюстки запалали від роси вологі...
Ось так Весна, як уві сні
Малює неземну свою трилогію.
І березень минув, і квітень, й травень грізний.
Залишився на полотні останній штрих.
Художниця-Весна вже миттю ставить підпис
І Літу передасть свою майстерню тиху.