Кожну стірку я герой,
це не так уж важко,
Якщо дружиш з головою
Чиститись не сташно.
Це корисно дуже- дуже,
НО одне тут є мій друже,
-Треба, щоб стірав ти сам,
Вимивав тюремний срам.
Тер зап'ястками до болю,
щоб відчув тягло неволі,
щоб робив, що не привик,
щоб ломав, але не звик!
Бо я звик, щоб все робилось,
щоб піднялось, опустилось,
щоб система працювала,
Час на роздуми давала.
Що ж робити?- скажеш ти,
Щоб себе уберегти-
Мусиш міцно зуби зжати,
І стірати, і стірати! :)
