На холодному залізі крейдою написано:"Only the beginning". Прекрасна пропаганда і клеймо минулого.
За першою ядерною бомбою пішла термоядена, реакції про які мріяли вчені, які могли спостерігатись лише на сонці стали доступними. Стали поруч. З кожним роком нарощуючи свій потенціал, запас вони створювали щит який міг знищити все під собою. Людство сиділо на пороховій бочці.
Але зараз нам це не загрожує. Ми вигадали нову зброю, яка пульсує через кров, провокуючи душевний голод, фінансову ейфорію, гниття живої плоті, сердечну апатію- економіку.
Нам замало світу, потрібен всесвіт, після себе лишиться чорна діра.
Ти ще читаєш?
Ти хочеш знищити людство?
Ні. Тобі цього мало. Тобі давай Бога. Всесвіт.
Хочеш я тобі розкажу як?
Але для цього потрібно повірити в легенди і почитати між букв.
Спершу було слово... З хаосу виникло все... Темрява, потім світло...
Ерос і Антиерос.
Матерія і антиматерія; і якось воно все тримається в купі.
Теорія зла не дає розширитись теорії вибуху. Час- серцебиття матерії. Уяви: обернути все в початок. А воно й так туди прямує, але ж ти прискориш. Правда? Ти скажеш слово навпаки, щоб кожен момент стирався крокуючи назад. Щоб перемогти і обернути все в хаос.
Ти це зробиш, але все почнеться знов, щоб впертися в тебе, повторитися.
Я не мав на увазі переносний сенс, тут його нема.
Це приреченість перетинатися з собою.
Оте твоє "Ти ще читаєш?" стрепенуло. Спочатку, здавалоя, звичайні філософські роздуми, а потім вдарило: "Ти ще читаєш?" і навело на подальші роздуми про власне людську, характерну кожному егоїстичну властивість знищувати і т.д., дозволило, ні, навіть змусило вдумуватись в кожне написане слово, в кожну букву та розділовий знак, в значення - таке важливе і не оборотне...
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємненько...
