Весна постукала у спраглу душу
Так, ніби знала, що давно чекаю,
Коли із себе осад смутку струшу,
Веселу оду щастю заспіваю.
У серце молоде крадеться думка:
"Радій життю - воно лиш раз дається.
Пізнай кохання всі солодкі муки.
Поглянь у небо - сонечко сміється..."
Життя дається раз - звучить двозначно.
Хтось зрозуміє це по-своєму і з головою
В розпусту кинеться. Йому це смачно.
За ризик, драйв такі стоять горою.
Дипресія, агресія - тепер слова це модні.
Кайф, ейфорію мусять десь шукати.
Дурман трави і алкоголь - ось так лікуються "голодні".
Адреналін їм треба якось в кров впихати!
А я дивлюсь на це не без іронії,
Погоня за їх щастям? ні, не надихає.
Мені миліш здоров'я і гармонія.
У душу радо я весну впускаю...