UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: @NN@: *Життя прожить, не поле перейти* - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ту, що для онучки, я читала  де ще можна? 
Мазур Наталя, 15.05.2013 - 23:37
Шкода, коли такі думки приходять в молоді голови... Може у вихованні якась прогалина? 
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені здається, наше теперішнє життя суцільна прогалина. вони не знають куди йти, а ми за браком часу,авторитету,знань, за душевної черствості не можем їм допомогти. я звикла конкретній людині допомогати, а тут за НІКами нічого не видно. дякую п. Наталю, що завітали, давненько вас не було на сайті. збірку готуєте, чи видали? вибачте за цікавість 
Наталя Данилюк, 14.05.2013 - 13:35
А й справді, хіба в житті немає приводу для радощів? Звісно, є. Просто треба вміти цінувати кожен подарований Богом день і навчитися бачити щастя навіть у маленьких дрібницях, а не сидіти і чекати, поки з неба на голову впаде рожевий слон. Життя вже саме по собі прекрасне, адже є чимало людей, які через важку недугу опинилися на межі між життям і смертю і готові віддати все, щоб лише жити. Над цим варто частіше задумуватися, коли починаємо жаліти себе і нарікати на одноманітне і нецікаве життя.    
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто дехто ще цього не усвідомлює, і це не залежить від віку 
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я теж знаю про це, але іноді на Музу, а буває, що й на нас
Олена Бондар (Бондаренко), 14.05.2013 - 06:13
Саме легше, що може зробити людина - це скласти руки і сказати, що світ поганий, люди погані, чужі і огидні... Я знаю - треба завжди шукати причину в собі. Якби кожна людина хоч трохи щось зробила, щоб змінити цей світ на краще - то вона б ним, цим світом дорожила.  Спасибо за жизнь и спасибо за свет, Что каждое утро встречаешь рассвет. И видишь, как солнце уходит в закат, Что осенью был листопадом богат. Ведь только уже у последней черты Дано нам понять как же пахнут цветы. Как там в синем небе летит самолет, Как просится сердце в мятежный полет. Лишь там, где-то там у последней черты Поймешь, что остались мечтами мечты. Спасибо за жизнь и спасибо за свет, За однообразье всех прожитых лет. За радость побед ли, за горечь в любви - За все благодарствуй, не сетуй, живи!!! Но друг мой ушел, он шагнул за черту, Ушел без оглядки в свою черноту. Без света, без красок в свой холод и мрак. И выбора не было, только лишь шаг… @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, ОЛЕНОЧКО, за такий гарний експромт, за відповідь
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєте, Олексо, це не просто, коли діти не знають куди йти, це в якійсь мірі і наша вина, недовиховали, недорозказали, не підтримали вчасно за браком часу, не були гарним прикладом, багато не..., а повчаємо на кожному кроці. розумію, що всім допомогти не взмозі, та спілкуватися, якщо вони дозволять,чи захотять, хотілось би. і не з висоти свого віку, своїх знань, досвіду, а тому що, спілкуватися, довіряючи один одному це по- людськи
Einhait Clark, 14.05.2013 - 05:40
Гарна відповідь песимісту. Ось:тільки б знати, за що вставати! "Вставай Україно!" (До пам'ятника Слави! 18-го!) А то - соплі тут жуємо, а РЕГА-анали ГТС вже продають москалям! Дід Михалич, 14.05.2013 - 01:40
от тоді зрозуміло: Вам є для кого жити, а взяти мене - я сам, далеко від дому, навколо мене чужі, оманливі обличчя, огидні посмішки... Так, я намагався ставитись до всіх, як до братів-українців, братів-християн, та не вийшло... Я бачу хаос в країні, хаос в головах людей, а замість душ у них темнота, напевно і в мене... Я не розумію чого хочу від світу, і тим більше - чого світ хоче від мене...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В велике місто Київ я приїхала з маленького села, навкруг мене були такі ж люди, як і навколо тебе,але я ніколи не шукала негативу, не вірила в гасла а дивилась людям в очі і в серця, ніколи не тримала образи,хтось скаже блаженна або дурна, нехай, завжди довіряла Господу, знала Він мене не залише на призволяще, а ще, як казала моя бабуся *під лежачий камінь вода не тече*. Навчіться поважати в собі людину, любити землю на якій живете. скажете демагогія. вам треба конкретно; - візьми цю дошку, поклади один її кінець на цей край прірви, а другий, на інший, то зможеш перейти над нею, якщо не злякаєшся. а ще,в тебе є невидимий друг - Ангел Охоронець, він завжди поряд і якщо будеш просити його про допомогу він не забариться. Дерзай. архангел, 14.05.2013 - 01:24
підтримки прагнемо від Вас !та більше нам нічанго і не треба, життя своє готові ми за Вас віддати, а Ви все нехтуєте цим . архангел, 14.05.2013 - 01:21
жага життя у нас зника,напевно молодість у нас не та, чи може час ... вже все змінив, тай вже наснага занепала в нас . @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може ви її не там шукаєте?Хто створив людину, той і наснагу до життя дає, якщо просите ПРОСІТЬ І ДАНО БУДЕ Дід Михалич, 14.05.2013 - 01:10
Це ви про мене там трошки? Хоча байдуже.... Дозволю запитати вас, А що таке життя? невже ми справді живемо? Чого треба прагнути?
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
там ще теба було поставити смайлик, що посміхається, але я з цим впоратись не можу. образити тебе я теж не хотіла, а ти навіть не розуміючи цього можеш образити багатьох;невже ми справді живемо? так!!! у мене п'ять внучок, яких я люблю і які люблять мене, двое дітей, чоловік, мої вірші, мої друзі, люди, яких люблю я і які люблять мене,невже це не життя. виховуй в собі любов до людей, вони подоба Божа, навіть, якщо вони цього не знають. роби для інших все так, якби ти хотів щоб для тебе робили. а ще почитай ally.megel у нас на сайті |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
