Помирала любов під бордюром старим,
А її ще й ногами топтали.
Вона сильно кричала і криком оцим,
Благала щоб не добивали.
Кров червоно-гірка малювала серця,
На асфальті, з якого вже годі.
Зникне все, крім відбитку її лиця,
Коли стане сльозливо погоді.
Люди бачили це і проходили так,
Ніби то звичайнісінька справа.
А любов силу волі збирала в кулак,
І у всіх на очах помирала...