Шукаю сенсу у житті своєму,
Не можу я ніяк його знайти .
Й закінчити уже життя поему
Бажаю, все залишить і піти.
Та жаль життя так просто загубити,
Той дар, що даний всім, так змарнувать...
І що ж мені в випадку цім робити?
Залишить все і далі вирушать?
Не можу рішення оце прийняти,
Бо шкода друзів і свою сімю.
Ніяк бар`єр не можу цей здолати.
Та й душу що чекає там мою?
Подумавши, до висновку дійшла я,
Якби мені цей вибір все ж дали,
То рішення своє уже я знаю,
Обставини які б там не були.
Своє життя готова я віддати,
Всім тим, кому так необхідний час,
Щоб рішення важливе все ж прийняти,
Слова останні вимовити враз,
Ще раз обняти дорогу людину,
Чи рішення неправильне змінить,
В занадто тяжку для когось хвилину
Підтримати, все правильно зробить.
Чи жаль мені? Готова заплатити
Й віддати те, що найдорожче всім?
І душу власну кожному відкрити?
Не бачу я в цім рішенні простім
Ніяких труднощів. Уже все просто.
Й безкрайній спокій відчуваю я.
Й життєвого не потребую росту,
Бо вирішена доля вже моя...
