В мені
Час від часу
Виростає буря
І згинає веселки
У моєму небі
І з них
Мов з велетенських
Пращ
Стріляє
В серце мого серця
Майже його вбиваючи
Та з часом
Воно загоюється
І дзвенить знову
Усіма дзвонами
Як на свята
Тільки звук його
З кожною бурею
З кожною зламаною
Пострілом
Веселкою
З кожним камінцем
Що засіяний в серці
Набирає
Глибшого присмаку
Дозріває
До нової
Пасхи