Мій запах – піони, мій колір – від сонця,
Мій смак - шоколадка , мій звук – це хард рок.
З тобою так тісно, мені б це віконце
Відкрити й рукою дістати зірок.
І відстань між нами – якісь міліметри…
Торкаєшся подихом битих дзеркал,
Торкаються мить рукава наших светрів
І ран на долонях нестерпний вокал
Три слова між нами – маленька, до завтра,
Як гімн про це завтра й надія на щось
Між нами свобода нічого не варта
Із теплих вітрів перетвориться в дощ.
Між нами любов на кордоні безсилля,
Як в мухи, що в сітку заплутав павук
Й нездар музикантів даремні зусилля –
до болю у пальцях вичавлюють звук
між нами життя ще легке й невідоме
пробачу усе і покваплюсь піти…
а ти будеш знову дзвонити додому
і дихати димом згорілих мостів…
і їх вже не буде. Самі лише кладки…
між нами нічого й як мінімум все…
між нами весна і твої шоколадки,
і сонце, що мрії про літо несе…