Що бачило небо? Світанок життя,
Колиску народів і день їх кінця
Мізерні трагедії кволих людей,
Й видовища бою, живий Колізей.
І лязг ланцюгів у рабів на ногах,
І місто в пекельнім повстанні,
А ще смертний труд у сибірських бурлак
І постріли перед вигнанням.
Дими попелищ, що стовпами стоять
У спаленім Єрусалимі,
Й піднятий до бою калиновий стяг
Козацький по всій Україні.
Так буде завжди, вслід за плином віків
Не зморщить чоло ясне небо
І будуть життя споглядати зірки
І інших, що йдуть після тебе.
