Він піде....
Зникне,мов туман перед сходом сонця...
І залишится тільки роса на землі....
Вона й далі одна,він- і далі,вигнанцем
Їх кохання зітреться,мов примара в імлі...
Він піде... І погасне вогонь,що палав
в одиноких серцях так яскраво
Вона була його,та цього він не знав...
Всього світу їм було б замало...
Він піде...і покине її
наодинці вмирати від болю,
в них ніколи не буде одної сімї,
Вона вже не повірить у долю...
Він піде...їх дорога одна,
розійдеться на дві по-край скелі,
Вона лишиться вбита й навіки німа
Знову прийдуть ті дні невеселі...
Він піде...й забере він оте,
що давало їй змогу літати...
Мов підстрілена пташка на землю впаде,
Та будь сильною,ти ж іще мати...
Він піде...не сказавши прощай,
І не скаже вона "я кохаю",
Зціпить зуби й прошепче собі "забувай"
А в думках - повернися,благаю...
Він піде....і не скаже він їй,
що вона-найдорожча на світі
підніме лиш до неба свій погляд пустий,
запитає,де біль свою діти...
Він піде...з кожним кроком своїм
розчиняється у нічних тінях.
Та навіки залишиться в серці твоїм,
і повернеться лиш в сновидіннях...
